Пукара-де-Тілкара, Доінкська фортеця та археологічна пам'ятка в Тількарі, Аргентина

Пу́кара-де-Тілька́ра — це укріплене поселення з грубих кам'яних мурів без розчину на 80-метровому пагорбі біля злиття Уасамайо і Ріо-Гранде, за 1 км на південь від Тількари. Прямокутні бездахі обгородження з низькими мурами й малими темними отворами піднімаються схилом і поділяються на житлові квартали, загони для тварин, некрополь і церемоніальний майданчик. Зрізана піраміда на території не належить до місцевої будівельної традиції.

Народ омауака збудував це укріплене поселення близько 1100 року як військовий форпост у цьому гірському регіоні. Століттями пізніше воно стало важливим пунктом, коли інки розширилися в цей район у 1400-х роках.

Назва походить від тількара, однієї з груп народу омауака, які збудували поселення. За часів Інків воно стало столицею провінції Умауака: державні майстерні виготовляли вироби з алебастру й мармуру, що йшли до Куско як данина, а тут мешкала родина кураків, до якої належав Вільтіпоко. Також знайдено поховання інкської знатної жінки з поховальним начинням.

Підйом до фортеці стрімкий, тому вдягніть міцне взуття та залиште додатковий час на прогулянку вгору. Прикріплений археологічний музей біля підніжжя дозволяє оглянути знайдені на місці предмети та дізнатися більше про історію регіону.

Реконструкція пам'ятки значною мірою є справою Сальвадора Дебенедетті: з 1911 року він розчистив близько 2000 квадратних метрів і підняв мури трохи більше ніж на метр. З 1948 року роботи завершив Едуардо Касанова. Усічена піраміда на території не належить до архітектурної традиції регіону.