Салар-де-Койпаса, Солончак і озеро в Оруро, Болівія.

Салар-де-Койпаса — соляна рівнина на висоті 3657 м в андійському альтіплано, що повністю оточує озеро Койпаса, блідо-бірюзову водойму з двома темними плямами ближче до верхньої середини. Соляна кора завтовшки до 100 м, з шарами по одному-два метри, утворює білу облямівку, найширшу внизу та праворуч. Зліва вдається бурий округлий масив суходолу, а навколишня блідо-бура земля має розсіяні темніші круглі западини.

Цей солончак використовувався з давніх часів андськими народами для видобутку солі, що сприяло регіональним торговим мережам. Історичне використання соляних ресурсів було центральним для економічного розвитку навколишніх громад.

Солончак названо на честь озера Койпаса, яке він повністю оточує. Луїс Рісопатрон у «Diccionario Jeográfico de Chile» 1924 року фіксує на східному боці, біля підніжжя Сьєрра-де-Гуайлья на висоті 3720 м, поклад кам'яної солі завтовшки 20 см. Кордон із Болівією перетинає солончак між Кельяґа і Серро-Лакатая.

Солончак лежить за 225 км на захід від Оруро, на шляху до Сабаї, на висоті 3657 м, і до нього ведуть вузькі колії, що входять із лівого нижнього кута рівнини. Через висоту візьміть воду й припаси та подорожуйте з кимось, хто знає місцевість. Соляний край найширший уздовж нижнього та правого боків, де кірку найлегше простежити.

Солончак Койпаса з'єднаний із солончаком Уюні через ущелину Кебрада-Негрохавіра завдовжки близько 20 км. Соляна кірка сягає максимальної товщини 100 метрів і складається з нашарувань завтовшки один-два метри.