ГЕС Порто-Примавера, Гідроелектростанція на річці Парана, Сан-Паулу, Бразилія

Гребля Eng Sérgio Motta простягається через річку Парана і використовує 14 турбін Каплана для виробництва електроенергії для регіону. Споруда включає велику шлюзову систему, яка дозволяє кораблям проходити через цю ділянку річки.

Будівництво розпочалося 1980 року під керівництвом CESP за губернаторства Паулу Малуфа в Сан-Паулу, а перше наповнення водосховища до позначки 253 м завершили 1998 року. ГЕС урочисто відкрили 1999 року з трьома генераторами; остання з 14 турбін Каплана запрацювала в жовтні 2003 року. Станція розташована на річці Парана між Розаною (Сан-Паулу) і Батайпораном (Мату-Гросу-ду-Сул).

Гребля названа на честь Сержіу Роберту Вієйри да Mottu, інженера-промисловця із Сан-Паулу. Початкова назва Порту-Прімавера досі позначає водосховище, об'єм якого у сім разів більший за затоку Гуанабара, а площа на 25 тис. гектарів перевищує озеро Ітайпу, проте електроенергії воно дає у сім разів менше. Перше наповнення до позначки 253 м завершили в грудні 1998 року.

Гребля та електростанція не відкриті для відвідувачів; споруду найкраще видно з громадських доріг біля Розани на березі Сан-Паулу, де помітні бетонний гребінь із жовтою лінією та група білих і сірих будівель. 210-метровий шлюз розташований на південному кінці. З берегів можна стежити за рівнем річки та поверхнею водосховища площею 2250 км².

У водосховищі поширена інвазивна рослина Hydrilla verticillata, вперше зафіксована в Бразилії 2005 року. 520-метрова рибна драбина біля греблі сприяє розмноженню риби нижче за течією, а електростанція має місце для чотирьох додаткових турбін, крім 14 турбін Каплана.