Віла Капанема, Футбольний стадіон у Курітібі, Бразилія

Ештадіу Віла Капанема, також знаний як Дурівал Брітту-і-Сілва, це футбольний стадіон у Курітібі з прямокутним трав'яним полем, яке оточує асфальтова легкоатлетична доріжка. З одного боку стоїть довга біла двоповерхова трибуна з тонкими стовпами освітлення; навпроти вигинається вища відкрита бетонна трибуна з синіми місцями в нижніх рядах, а ліворуч менша біла трибуна. Низькі мури й огорожі замикають поле, а над трибуною годинника збудували 72 ложі.

Стадіон збудували для «Клубе Атлетіко Феровіаріу» за проєктом архітектора Рубенса Майстера з компанії Thá; відкрили його 23 січня 1947 року товариським матчем із «Флуміненсе», який завершився 5:1, а перший гол забив Карека. Тоді він був третім за розміром стадіоном Бразилії після «Пакаембу» та «Сан-Жануаріу». Під час чемпіонату світу 1950 року тут 25 червня відбувся матч Іспанія — США, а 29 червня — Парагвай — Швеція. Після припинення «Феровіаріу» 1971 року та заснування «Парана Клубе» 1989 року він став домашньою ареною цього клубу.

Стадіон розташований у районі Віла-Капанема в Курітібі: з одного боку двоповерхова головна трибуна, з протилежного — відкрита бетонна тераса з легким вигином. Легкоатлетична доріжка відділяє трибуни від поля, тому місця в нижніх рядах далі від гри. Реновація 2006 року додала 72 ложі над трибуною годинника та північну криву на 8 500 осіб.