Centro da Cultura Judaica, Культурний центр у Піньєйрус, Сан-Паулу, Бразилія

Centro da Cultura Judaica - це культурний центр у Піньєйрус, розташований у своєрідній будівлі з двома циліндричними бетонними вежами, з'єднаними вигнутим фасадом, що простягається над головним фасадом. Усередині центр має виставкові галереї, зали для виступів та приміщення для майстер-класів і громадських заходів.

Установа походить від Instituto de Cultura Hebraica de São Paulo, організації з викладання івриту, чия дирекція створила товариство друзів; ця ініціатива 1964 року привела до відкриття Casa de Cultura de Israel за підтримки посольства Ізраїлю. 1966 року вона стала неприбутковим громадським товариством, Леон Феффер був почесним президентом, а Еліас Бланкфельд очолював її до 1980 року. 1992 року визнана установою суспільної користі, а 2003 року відкрила нинішню будівлю.

Назва походить від Casa de Cultura de Israel, відкритої 1964 року за підтримки посольства Ізраїлю в Бразилії. У програмі були Ізраїльський філармонічний оркестр під орудою Зубіна Мети в Sala São Paulo (2001 і 2005), виставка про щоденник Анни Франк (2003), Coexistence на Praça da Paz в Ібірапуері (2006) і виставка Марка Шагала (2008).

Будівля стоїть на вулиці Оскар-Фрейре в Піньєйрусі, на стрімкій публічній ділянці, передача якої вимагала культурного простору, відкритого для населення. Діагональне розміщення зумовлене суворими нормами відступів і близькістю станції метро Сумаре. Головний і задній фасади вкриті димчастим склом як brise-soleil, закріпленим на великій вигнутій бетонній перголі; воно пропускає світло, фільтрує промені й не заважає огляду краєвиду.

Дизайн будівлі тонко натякає на сувій Тори через свої вигнуті структурні елементи, а циліндричні вежі та плавний фасад викликають форму згорнутого пергаменту. Цей дизайнерський вибір поєднує ізраїльсько-єврейську символіку з бразильською модерністською архітектурною мовою у незвичайний спосіб.