Farol da Ilha Rasa, Маяк на острові біля Ріо-де-Жанейро, Бразилія.

Фарол да Ілья Раза стоїть на острові Ілья Раза, приблизно за 11 км від затоки Гуанабара. Це триповерхова квадратна мурована споруда, пофарбована в білий, з відкритим кам'яним рустом на кутах, увінчана циліндричною вежею з галереєю та ліхтарнею, заввишки 26 м, зі стінами товщиною 1,3 м. Фасад має сині арочні двері, обабіч яких глухі арки та високі арочні вікна із синім склом.

Король Жуан VI вирішив збудувати маяк; роботи почалися 1819 року із залученням в'язнів під наглядом інженера Жуана де Соза Пачеко Лейтана. Вежу завершили 1825 року, але аргентинські пірати напали на корабель із французькими оптичними приладами, що відклало відкриття. Світло запалили 31 липня 1829 року, а 2 грудня 1883 року інженер Луї Белено встановив нову лінзу першого порядку від Lepaute et Sautter & Lemonnier.

Острів і маяк закриті для відвідувачів, тож маяк відомий насамперед тим, що спрямовує судна в затоку Гуанабара. Четверо старшин ВМС підтримують його роботу позмінно по три місяці, харчуючись замороженими продуктами та фруктами з острова: манго, кокосом, пітангою, лимоном і хурмою.

Острів і маяк закриті для відвідувачів, тож споруду можна побачити лише з води. Четверо військових моряків-старшин підтримують роботу маяка позмінно по три місяці, маючи мобільний телефон та інтернет і харчуючись замороженою їжею, привезеною з материка. Світло дає два білих спалахи й один червоний кожні п'ятнадцять секунд.

У ліхтарні зберігається одна з лише двох мезорадіальних лінз Френеля, виготовлених Barbier & Bernard; друга — у маяку Аброльюс у штаті Баїя. Острів і маяк закриті для відвідувачів, а четверо старшин ВМС підтримують вогонь у тримісячних змінах, використовуючи електродвигун потужністю 0,5 к.с., а старе обладнання тримають на випадок аварії.