Rio Cajari Extractive Reserve, екстрактивний заповідник в Амапі, Бразилія

Екстрактивний заповідник Ріо-Кажарі охоплює 501 771 гектар в Амапі, розподілений між Мазаган, Віторія-ду-Жарі та Ларанжал-ду-Жарі. Річка Кажарі дренує його центр, Амазонка утворює південно-східну межу, а Ажуруксі — північно-східну. Густий ліс із бразильськими горіхами та пальмами асаї переходить у поля серрадо й затоплювані прибережні зони, на висоті від 4 до 130 метрів.

Заповідник створено федеральним декретом 99.145 від 12 березня 1990 року. У середині XX століття територію використовували збирачі каучуку; згодом вона перейшла до проєкту Жарі американського мільйонера Деніела К. Людвіга, який вирубував ліс і садив екзотичні види для целюлози. Бразильські бізнесмени за підтримки уряду перебрали проєкт 1981 року, а 1985 року спілка сільських робітників Макапи долучилася до боротьби за охоронні території для збирачів каучуку.

Мешканці резервату об'єднані в кооперативну асоціацію, що постала з конфліктів навколо проєкту Жарі; INCRA визнала резерват таким, що утримує 700 родин, у 2003 році, а цифру переглянули до 900 у 2005-му та до 1500 у 2006-му. Родини живуть із полювання, рибальства й землеробства для власних потреб, а також зі збору бразильських горіхів, плодів асаї та серцевини пальм.

Північну частину заповідника перетинає шосе BR-156, яке сполучає Ларанжал-ду-Жарі на річці Жарі на заході від заповідника зі столицею штату Макапа на сході. Амазонка утворює південно-східний кордон, а річка Ажуруксі — північно-східний. Найбільше опадів з лютого по квітень, найменше — з вересня по грудень.

Дослідження 2006 року в заповіднику зареєструвало 118 таксонів земноводних і плазунів, а швидкий облік біля громади Марінью у верхньому Кажарі виявив 15 видів нелітаючих ссавців, 26 літаючих ссавців, 155 птахів, 13 земноводних і 28 плазунів. Жаба Pristimantis chiastonotus є ендеміком Амапи.