Igreja de Nossa Senhora da Barroquinha, Колишня церковна будівля та культурний центр у Салвадорі, Бразилія

Церква Носса-Сеньора-да-Баррокінья — це колишня церква в історичному центрі Салвадора з двома пірамідальними вежами, прикрашеними плиткою, та інтер'єром, розділеним на центральний неф з бічними коридорами на двох поверхах. Зараз ці приміщення функціонують як виставкові галереї, сценічні майданчики та зали для проведення культурних заходів.

Мануел Рібейру Лейтан подарував землю у 1722 році для каплиці братства Nossa Senhora da Barroquinha, завершеної наступного року. З 1764 року вона приймала Irmandade do Senhor Bom Jesus dos Martírios, що складалася з рабів, а згодом Irmandade de Nossa Senhora da Boa Morte. Пожежа 1984 року знищила інтер'єр і спричинила обвал церкви; залишилися лише фасад, деякі стіни та дзвін правої вежі. Фонд Fundação Gregório de Mattos створив Espaço Cultural Barroquinha у 1991 році, а ремонт 2014 року пристосував простір для малих і середніх вистав та експозицій.

Назва походить від низини, яку називали «barroca», де звели церкву. Від 1764 року тут діяло Irmandade do Senhor Bom Jesus dos Martírios, що складалося з рабів, а також Irmandade de Nossa Senhora da Boa Morte; це єднання білих і чорних братств живило баїйський релігійний синкретизм наґо-йоруба. Від 2014 року зала вміщує 135 глядачів для малих і середніх вистав та експозицій.

Будівля стоїть у низині Баррокінья в історичному центрі Салвадора, позаду оглядового майданчика, переміщеного 1878 року, тож фасад тепер виходить на відкритий майдан. Після пожежі 1984 року залишилися лише фасад, частина стін і дзвін правої вежі; ремонт 2014 року пристосував залу для малих і середніх вистав та експозицій на 135 місць.

Перший террейру кету-кандомбле в Баїї діяв поруч із церквою на початку XIX століття, пов'язаний з Irmandade de Nossa Senhora da Boa Morte, чорним братством, яке також містилося тут. Назва церкви походить від низини, що звалася «barroca», де її звели.