Елеватор Ласерда, Громадський ліфт у Сальвадорі, Бразилія

Ліфт Ласерда — це громадський ліфт у Салвадорі, що з'єднує площу Кайру в Нижньому місті з площею Томе де Соуза у Верхньому місті. Дві його вежі сягають 72 метрів: одна пробиває скелю Ладейра-да-Монтанья, інша опускається до нижнього рівня. Споруда 1930 року в стилі ар-деко має чотири електрифіковані кабіни місткістю 27 пасажирів кожна.

Проєкт гідравлічного ліфта Антоніу ді Ласерди, спершу названий Elevador Hidráulico da Conceição, розпочали 17 жовтня 1869 року й відкрили 8 грудня 1873 року, коли його 63-метрова вежа була найвищим ліфтом у світі. До 1906 року він працював на гідравліці, потім Linha Circular de Carris da Bahia його електрифікувала. Перебудова 1930 року додала два ліфти й нову вежу в стилі ар-деко, сформувавши нинішню 72-метрову споруду, відкриту 7 вересня 1930 року. 7 грудня 2006 року IPHAN взяв її під охорону.

У перші роки ліфт мав народну назву «Парафузу» (гвинт); офіційно його назвали Елевадор Ласерда лише 1896 року, вшановуючи його задумника й будівничого Антоніу ді Ласерду. Пісня «Retrato da Bahia» Ріашана, записана гуртом Trio Nordestino 1963 року, описує, як він піднімається й спускається від площі Кайру, наче портрет Баїї.

Ліфт сполучає площу Кайру в нижньому місті з площею Томе де Соза у верхньому місті; поїздка триває близько 30 секунд. Видима вежа сягає рівня нижнього міста, а друга шахта пробиває скелю Ладейра-да-Монтанья. Кожна кабіна вміщує 32 пасажири.

У перші роки ліфт мав народну назву «Парафузу» (Гвинт); офіційно його назвали на честь ідеолога Антоніу ді Ласерди лише 1896 року. 1963 року Trio Nordestino записав пісню Ріашана «Retrato da Bahia», у тексті якої описано ліфт, що піднімається й опускається на площі Кайру.