Igreja e Hospício de Nossa Senhora da Boa Viagem, католицька церква та госпіс на півострові Ітапажипі, Сальвадор, Бразилія

Ігрежа-е-Оспісіу-де-Носса-Сеньйора-да-Боа-Віажем — це комплекс барокової церкви та госпісу, побудований на початку 1700-х років на півострові Ітапажипі з видом на затоку Всіх Святих. Церква спочатку мала одну наву з бічними нефами, але пізніше була розширена до трьох нав, а також містить різьблені дерев'яні вівтарі, лісабонські плитки середини 1700-х років та меблі з дерева жакаранда в ризниці.

Лоренсу Марія подарував землю на півострові Ітапажипі ордену францисканців у 1710 році, а церкву з цегли та розчину збудували у 1712 році з навою, бічними навами та трибунами. Її стіни завершили між 1743 і 1746 роками, а головний вівтар датується 1720 роком. Реновація між 1908 і 1912 роками знесла стіни нави, прибрала азулежу, замінила стіни стовпами з залізних труб, знизила підлогу та закрила п'ять арок північно-західного фасаду.

Посвяту Носса-Сеньйора-да-Боа-Віажем перейняв францисканський орден, який отримав землю від Лоуренсу Марії 1710 року. Церква звернена на захід до затоки Всіх Святих, неподалік від малого форту Носса-Сеньйора-де-Монсерраті. У ризниці збереглися первісні меблі з жакаранди, шафа й скрині, а також умивальник із білого мармуру з мотивами дельфінів і мушлеподібною чашею.

Церква на півострові Ітапажипі звернена на захід просто до затоки Всіх Святих, неподалік від малого форту Богоматері з Монсеррат. Вона відкрита для публіки, її можна відвідати; притулок має два поверхи навколо подвір'я. Зверніть увагу на п'ять арок північно-західного фасаду, замурованих під час ремонту 1908–1912 років.

Сакристія зберегла оригінальні меблі з жакаранди, зокрема шафу й скрині, та лавабо з білого мармуру з дельфіновими мотивами й мушлеподібною чашею, подібне до інших лавабо Баїї того часу. Головний вівтар 1720 року невідомого авторства нагадує вівтар францисканської церкви Сан-Франсіску.