Капське флористичне царство, флористичне королівство в Південно-Африканській Республіці

Капське флористичне царство — найменше з шести флористичних царств світу: 78 555 км² у Південно-Африканській Республіці, від Кланвільяма на узбережжі Атлантики до околиць Порт-Елізабет, смугою завширшки до 100 км. Переважає фінбос — чагарник, пристосований до пожеж, із протеями, еріками та рестіями, на кислих бідних ґрунтах, утворених з пісковиків Столової гори. Зими дають 500–700 мм дощу, 70 % його припадає на червень–серпень; літо сухе, 25–35 °C.

Нідерландські поселенці на чолі з Яном ван Рібеком розпочали європейську колонізацію Капського краю у XVII столітті, згодом колонію перебрала Британська імперія. 1975 року район Де-Гуп внесли до Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя, а 1998 року створили біосферний резерват Когелберг. 2004 року вісім природоохоронних територій, від національного парку Столова гора до мегарезервату Бавіансклуф, внесли до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Назва регіону походить від нідерландського «Kaap» — мису Доброї Надії, до якого він прилягає. Ройбуш виробляють у цьому регіоні, але рослина росте лише на невеликій його частині, довкола Кланвільяма на заході, а не по всьому ландшафту. Багато тутешніх декоративних рослин, як-от агапантус, фрезія й гербера, акліматизували в Криму та на Кавказі у 1950–1960-х роках.

Об'єкт світової спадщини охоплює вісім заповідних територій, від Національного парку Столова гора до заповідників Седерберг, Гроот-Вінтерхук, Свартберг і Бавіансклуф. Регіон простягається на 78 555 км2 у Західній і Східній Капській провінціях, тому відстані між ділянками великі. Зима (червень-серпень) приносить 500-700 мм дощу, близько 70 % річної норми, а грудень-лютий спекотний і сухий, 25-35 °C.

Вражаючою особливістю є висока частка видів рослин, які не зустрічаються більше ніде на Землі і зростають лише в цьому регіоні. Ці ендемічні рослини становлять значну частину різноманіття, яке зустрічають відвідувачі.