Великий Уступ, Геологічний уступ у ПАР

Великий уступ — це система стрімких схилів, що відокремлює внутрішнє плато Південної Африки від прибережних рівнин Атлантичного та Індійського океанів. Він проходить переважно через ПАР і простягається на північ у Намібії та Анголі на заході, до кордону Мозамбіку й Зімбабве та уступу Мучінга в Замбії на сході. Найвідоміша його ділянка — Драконові гори, східний край яких перевищує 2000 м і сягає понад 3000 м на кордоні Лесото та Квазулу-Наталю.

Близько 180 мільйонів років тому мантійний плюм під південною Гондваною вигнув кору, а рифтові долини заповнилися водою, ставши праокеанами Атлантичним та Індійським. Стрімкі стіни цих долин утворили перший уступ навколо нового субконтиненту. Відтоді ерозія змістила його лінію приблизно на 150 км углиб від початкових розломів, а ділянка Драконових гір відступає близько 1,5 м за 1000 років.

Ділянки уступу мають власні назви: Драконові гори на сході, Шварцранд на краю нагір'я Хомас у Намібії та Серра-да-Шела в Анголі. На півночі лінію продовжують гори Стрідпорт біля Мокопане. Африкаанська назва Groot Plato також уживається для всього утворення.

Цей уступ не є однією стежкою, а ланцюгом окремих ділянок, до кожної ведуть власні дороги; Драконові гори, нагір'я Хомас і Серра-да-Шела відвідують окремо. У Намібії край розтинають широкі річкові долини, повернуті до Намібу, а між приблизно 19° і 23° пд. ш. він розмитий на кілька сотень кілометрів і замінений положистою рівниною. Ерозія в Драконових горах становить у середньому близько 1,5 мм на рік.

Сучасне положення уступу лежить приблизно за 150 км углиб суходолу від ліній розломів рифту, що сформував його під час розпаду Гондвани. У Драконових горах ерозія відступає край у середньому на 1,5 м за 1000 років. Під ділянкою Мпумаланга в Лоувелді оголюються породи віком понад 3 мільярди років.