Прикордонна печера, Археологічний скельний притулок у горах Лебомбо, Південна Африка

Печера Бордер є скельним притулком у горах Лебомбо, який простягається приблизно на 100 метрів нижче лінії хребта, зберігаючи шаруваті відкладення стародавнього проживання. Притулок утворений у юрських скельних формаціях і зберігає послідовні поселення різних часів.

Розкопки з 1934 року виявили людські останки та артефакти, що сягають 250 000 років тому, документуючи прогрес від середнього кам'яного віку до залізного віку. Цей запис є однією з найдовших безперервних археологічних послідовностей у південній Африці.

Серед знахідок — підстилки з трави, кістяні вістря та мушлі Conus, а деякі кам'яні знаряддя подібні до тих, що сучасні сан виготовляють досі. Дослідники сперечаються, чи були мешканці печери їхніми предками; інші вважають таке етнічне ототожнення надто спрощеним.

Сховище лежить на висоті 600 м над рівнем моря, приблизно за 100 м під гребенем гір Лебомбо, отвір звернений на захід над лоувелдом Есватіні. В Інгвавумі, приблизно за 12 км на південь, випадає близько 820 мм опадів на рік. Об'єкт провінційної спадщини відвідують пішки; облаштованих стежок чи споруд не задокументовано.

Скелет немовляти BC3, знайдений разом із мушлями Conus, походив із осаду, який В. Е. Гортон викопав 1940 року, добуваючи кажаняче гуано; Кук і колеги вилучили його у 1941–1942 роках. Людська нижня щелепа BC5 дала датування методом електронного спінового резонансу — 74 000 ± 4000 років.