Makapansgat, Природний заповідник у Могалаквені, Південно-Африканська Республіка.

Макапансгат — долина вапнякових печер на північний схід від Мокопане в Лімпопо, частина Колиски людства. Вапнярня, яку з приблизно 1918 року використовували для випалювання вапна, містить скам'янілості Australopithecus africanus, датовані палеомагнетизмом у 2,85–2,58 млн років. Поруч лежать Печера вогнищ, Історична печера та печера Фікус, вхід до якої закривають корені фікуса.

Долину археологічно досліджували в 1940-х роках, і вона виявила скам'янілості Australopithecus africanus віком мільйони років. Ці відкриття зробили це місце ключовим для розуміння людської еволюції та раннього розвитку гомінідів.

Камінець із Макапансґата, камінь природної форми людського обличчя, нібито занесли до печери близько трьох мільйонів років тому; Реймонд Дарт уважав його доказом раннього символічного мислення. Штучні тераси в долині та знахідки — черепки, жорна, шлак і фрагменти сопел — засвідчують заселення залізної доби, а печера досі носить ім'я вождя Макапана (Мокопане).

Долина лежить на північний схід від Мокопане в провінції Лімпопо, до неї їдуть дорогою з міста; печери розташовані в долинах Макапансгат і Зварткранс. Історичну печеру оголосили національною пам'яткою 1936 року, а вся долина Макапан є південноафриканською спадщиною в межах Колиски людства. Університет Ліверпуля вів розкопки в Печері вогнищ у 1996–2001 роках, тому частина відкладів може бути огороджена.

Камінь з Макапансгату — це природно сформований камінь, що нагадує людське обличчя; вважають, що його приніс до печери австралопітек близько 3 мільйонів років тому. Реймонд Дарт, який 1947 року розпочав систематичні дослідження, побачив у ньому ранню ознаку символічного мислення. Проаналізувавши 7159 викопних кісток, він дійшов висновку, що ці гомініди використовували знаряддя з кістки, зубів і рогів, які він назвав остеодонтокератичною культурою.