Мана-Пулс, Національний парк і об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Західному Машоналенді, Зімбабве

Мана-Пулс — національний парк площею 2196 квадратних кілометрів у нижній течії Замбезі на півночі Зімбабве, де після кожного сезону дощів заплава перетворюється на широкий простір озер. Річку, її острови, піщані коси та чотири постійні водойми оточують ліси махагоні, диких фіг, ебенового дерева й баобабів, а стрімкі скелі обмежують долину.

У 1980-х роках пропонували звести греблю в ущелині Мупата, яка затопила б більшу частину заплави; вважається, що статус національного парку, наданий 1975 року, допоміг зупинити цей проєкт. 1984 року парк разом із сафарі-зонами Сапі та Чеворе внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, загальною площею 6766 км². Гребля Каріба, зведена вище за течією в 1950-х роках, змінила час і масштаб щорічних повеней.

Назва Мана походить від слова «чотири» мовою шона і стосується чотирьох великих постійних басейнів Замбезі. На заплаві розкидані села народу музарабані, жителі яких вирощують просо в умовах мізерного землеробства.

У сухий сезон тварини збираються навколо постійних водойм, що робить спостереження за дикою природою легшим і передбачуванішим для відвідувачів. Прохолодніші місяці пропонують кращі умови для прогулянок і спостережень, ніж теплий сезон.

Чотири постійні водойми, що дали назву парку, — це покинуті меандри середньої Замбезі, а мовою шона «мана» означає «чотири». Коли 1984 року ЮНЕСКО внесла цю територію до списку, тут жило близько 500 східних чорних носорогів; до 1994 року через браконьєрство їх залишилося 10, і їх перевезли в інше місце. 2012 року в парку налічувалося 4285 слонів.