Мадагаскарські вологі ліси, Екорегіон WWF на Мадагаскарі

Низовинні ліси Мадагаскару утворюють вузьку смугу густого вічнозеленого дощового лісу між східним узбережжям і центральним нагір'ям, від рівня моря до 800 метрів. Намет перевищує 30 метрів, з Dalbergia, Diospyros, Ocotea, Symphonia і Tambourissa, а Canarium, Albizia та Brochoneura acuminata піднімаються над ним. Пандануси, пальми, бамбук і епіфітні орхідеї заповнюють підлісок.

Мадагаскар відокремився від інших материків близько 88 мільйонів років тому, і східні низинні ліси розвивалися в цій ізоляції; 80–90 % їхніх рослин і тварин є ендеміками. Відтоді вирубування й випалювання перелоговими землеробами знищило значну частину первісного покриву, і нині лише близько 10,79 % екорегіону охороняється, зокрема в національних парках Масоала й Ранумафана.

Місцеві громади давно використовують ці ліси для збору лікарських рослин і будівельних матеріалів, що свідчить про їхній глибокий зв'язок з цією екосистемою. Ці практики залишаються частиною повсякденного життя та традицій людей, які живуть поблизу.

Відвідування цих лісів зазвичай вимагає дозволу і найкраще організовується з місцевими гідами. Найкращий час для відвідування залежить від опадів і сезону, тому корисно перевірити заздалегідь.

З-поміж 165 зареєстрованих видів птахів 42 є ендеміками регіону, зокрема ванга-шоломник (Euryceros prevostii) і рідкісна ньютонія рудохвоста (Newtonia fanovanae). Куа Делаланда (Coua delalandei) не спостерігали з XIX століття.