Пітон-де-ла-Фурнез, Вулкан на Реюньйоні, Франція

Пітон-де-ла-Фурнез — щитовий вулкан, конус вершини якого діаметром близько 3 км сягає 2 621 м на північному краї кратера Борі всередині підковоподібної кальдери Енкло-Фуке. Кальдера завдовжки близько 13 км і завширшки 9 км оточена скелями «ремпар» заввишки від 100 до 400 м і відкрита на схід до Індійського океану. Вершину увінчують два кратери: Борі розміром 350 на 200 м і ширший Долом'є, 1 000 на 700 м, дно якого у квітні 2007 року опустилося на 330 м. Товстий чорний потік лави спускається з темної вершини правим схилом до вохристих нижніх схилів.

Вулкану понад 530 000 років, він пережив три обвалення кальдери — 250 000, 65 000 і 5 000 років тому; вибухове виверження близько 4 700 років тому могло сягнути VEI 5. Від XVII століття зафіксовано понад 150 вивержень. У квітні 2007 року дно Долом'є обвалилося за дев'ять днів, опустившись на 330 м.

Мешканці Реюньйону зазвичай називають його просто «le Volcan», а назва Fournaise («піч») вказує на розпечену лаву під час вивержень. Кратери на вершині названі на честь двох учених: Борі де Сен-Венсана, який 1802 року уклав першу карту лавових потоків, і Деодата де Долом'є, знавця базальту.

Кілька пішохідних маршрутів ведуть до оглядових точок навколо вулкана, хоча доступ стає обмеженим у періоди підвищеної сейсмічної активності або вивержень. Погода на вершині може швидко змінюватися, і густі хмари можуть закрити вид на кальдеру за лічені хвилини.

Лава, що 1977 року дійшла до Пітон-Сент-Роз, походила з виверження поза анклавом Фуке — одного з лише шести зафіксованих; найновіше сталося 1986 року. Село евакуювали до того, як лава перетнула шосе, оточила церкву й увійшла через вхідні двері, де й зупинилася.