Накуру, Содове озеро в Баруті, Кенія

Озеро Накуру — це мілке лужне содове озеро у Східній рифтовій долині, приблизно за 164 км на північ від Найробі, глибиною до чотирьох метрів і без стоку. Воно повністю лежить у національному парку «Озеро Накуру» площею 188 км², обнесеному огорожею як заповідник для чорних і білих носорогів. Площа озера коливалася від 5 до 68 км², а його береги часто облямовує рожева смуга фламінго.

Національний парк «Озеро Накуру» створено 1961 року навколо озера поблизу міста Накуру. Близько 10 000 років тому озеро разом з озерами Елементайта й Богорія утворювало одне глибоке прісноводне озеро; 2011 року всі три внесено до Світової спадщини ЮНЕСКО. Пізніше парк розширили як заповідник для чорних носорогів, з огорожею проти браконьєрів.

Назву Накуру часто пояснюють як «місце водяного бубала», від масайського префікса na (місце) і kuru (водяний бубал); інше прочитання — «запилене місце». Озеро повністю лежить у Національному парку озера Накуру, а його берег облямований рештками затоплених старих дерев після розширення з 40 до 68 квадратних кілометрів до 2020 року.

Парк лежить приблизно за 164 км на північ від Найробі, а місто Накуру межує з його північним краєм. Головна брама була затоплена через підняття води, тому доступ здійснюється через інші брами. Озеро повністю лежить у Національному парку Лейк-Накуру, який тягнеться на 12,1 км уздовж південно-східного кордону з природоохоронною територією Сойсамбу.

Між 2010 і 2020 роками озеро зросло з приблизно 40 до 68 квадратних кілометрів, затопивши прибережні дерева; тепер воду оточує смуга мертвих стовбурів, а будівля колишнього головного входу до парку стоїть у воді. Глибша вода змусила більшість фламінго перебратися на інші содові озера, натомість риби побільшало, що привабило бакланів, орланів-рибалок і пеліканів.