Stonequarry Creek railway viaduct, Picton, Залізничний віадук у Піктоні, Австралія

Залізничний віадук Стоункворрі-Крік це споруда з кам'яних арок, що простягається над водотоком, щоб нести залізничні колії через цю місцевість. Міст має кілька отворів, призначених для пропуску води, підтримуючи рейки вгорі.

Джон Віттон підписав плани в липні 1862 року для продовження лінії від Піктона до Гоулберна; після невдачі першого підрядника контракт у грудні 1863 року перебрали Мурнін і Браун. Віадук відкрили для руху 28 лютого 1867 року разом із першою ділянкою до Міттагонга, коштував 10 437 австралійських фунтів, нагляд здійснював Джордж Каудері. Це найстаріший залізничний арочний міст Нового Південного Уельсу і перший, збудований для двох колій.

Містечко називалося Стоункворрі, доки майор Генрі Колден Антілл не перейменував його 1841 року на Піктон на честь сера Томаса Піктона, генерала, що загинув під Ватерлоо. Віадук зберіг давню назву і досі слугує орієнтиром і місцем для фотографування для відвідувачів історичного містечка.

У Піктоні до віадука потрапляють з Менангл-стріт через Вебстер-стріт. Уздовж лінії він лежить одразу на південь від станції Піктон, але колія там іде на північ, тож міст насправді на північ від станції. П'ять арок і центральну арку заввишки 24 метри найкраще видно з русла струмка внизу.

Віадук — найстаріший кам'яний арочний залізничний міст у Новому Південному Уельсі та перший, збудований для двох колій; другий такий двоколійний міст з'явився лише пізніше над Джеймс-стріт у Літгоу. Через брак коштів Джон Віттон обрав кам'яні арки замість чавунних балок для своїх великих мостів.