St Mark's Anglican Church, Warwick, Церковна будівля у Воріку, Квінсленд, Австралія

Англіканська церква Святого Марка — це споруда з рядів пісковику на розі вулиць Графтон і Албіон, традиційного хрестоподібного плану, з вежею, прибудованою до західного кінця нави. Камінь походить із кар'єрів Сідлінг; обрамлення вікон, мереживо та облицювання контрфорсів — з гладкого пісковику. Виступаючий вхідний ґанок із трьома стрілчастими арками та щипцевими пінаклями виходить на під'їзд від вулиці Графтон.

Перше англіканське богослужіння у Воріку відбулося близько 1848 року; 1858 року Джон Ніблок і Джон Томпсон звели на цій ділянці на Графтон-стріт дерев'яну церкву з навою і трансептами за 329 фунтів 10 шилінгів. Бенджамін Ґленні, настоятель від 1860 року, наполіг на постійній споруді: архітектор Річард Джордж Сатер її спроєктував, Джон Маккаллок звів, а єпископ Едвард Таффнелл заклав наріжний камінь 19 березня 1868 року з пісковику зі своїх кар'єрів Сідлінг. 1874 року додали прибудови; у 1938–1939 роках роботи Ланге Леопольда Павелла оточили вівтар щипцевими об'ємами, подовжили наву і започаткували західну вежу.

Назва походить від плану Бенджаміна Ґленні присвятити чотири церкви Дарлінг-Даунс чотирьом апостолам, і Воріку дістався Марко. Перше англіканське богослужіння у Воріку відбулося близько 1848 року в старому суді на Аліс-стріт. Перебудова 1938 року додала першу колумбарну стіну Квінсленду, а добудову вежі 1962 року облицювали шкрябаним бетоном, що імітує камінь.

Церква стоїть на розі вулиць Графтон і Албіон, але вхід розташований із західного боку, у кінці під'їзду від Графтон-стріт, а не з боку вулиці. Входом слугує виступний притвор, до якого ведуть три бетонні сходинки, тож безсходинкового доступу там немає. Вежа прилягає до цього західного торця, поруч із входом.

Перебудови 1938-1939 років за проєктом архітектора Ланге Леопольда Павелла додали першу в Квінсленді стіну-колумбарій, а тоді ж розпочату основу вежі 1962 року продовжили бетоном, обробленим під камінь церкви. Павелл помер до завершення робіт, які наглядали архітектори Dods and Thorpe з Брисбена.