Flour Mill, Ipswich, Промислова будівля, внесена до списку спадщини в Іпсвічі, Квінсленд, Австралія.

Flour Mill в Іпсвічі — це комплекс з'єднаних будівель на Брісбен-стріт, 231, спроєктований Джорджем Броквеллом Гіллом і зведений у 1901–1902 роках Ворлі та Вайтгедом. Головна частина млина має три поверхи й підвал, який через крутий схил у тилу розташований на рівні землі. Вона зведена з несучої поліхромної цегли, оздоблена пілястрами, арками та поясами, має дах із гофрованої бляхи з підвищеним дерев'яним жалюзійним ліхтарем, а зі сходу прилягає одноповерховий колишній склад борошна, чия декоративна аттикова стінка несе дату 1901.

Будівлю звели в 1901–1902 роках для Ipswich Milling Company Ltd за проєктом архітектора Джорджа Броквелла Джилла, підрядниками були Worley and Whitehead. Вона належала до низки млинів, пов'язаних із Френсісом Кейтсом, сином мельника, народженим у Берліні, який 1858 року переїхав до Квінсленду й від 1878 року засідав у парламенті; іпсвіцький млин називають його восьмим. Власність була записана на сина, Френсіса Генрі Кейтса.

Радіостанція 4IP почала транслювати з верхнього поверху в 1935 році, перетворивши простір з промислового виробництва на використання в медіа. Ця зміна відображає, як історичні будівлі адаптувалися до нових цілей поза їхньою початковою функцією.

Зараз будівля функціонує як торговий центр на чотирьох рівнях із спеціалізованими магазинами, закладами харчування та банкетним залом. Відвідувачі можуть досліджувати різні простори у своєму темпі, щоб оцінити як архітектуру, так і нинішні підприємства.

Борошно млина продавали під маркою «Snowcloud», але реклама Wigfull and Bland 1905 року використовувала назву «Heatherbell»; джерела не вказують, яка домовленість спричинила цю зміну. З вересня 1935 року в будівлі також працювала радіостанція 4IP, до якої вели зовнішні сходи із західного боку.