Mount Isa Mine Early Infrastructure, Гірнича спадщина в Маунт-Айза, Квінсленд, Австралія

Рання інфраструктура рудника Маунт-Айза — це внесена до спадщини група з чотирьох гірничих споруд на ділянці рудника Маунт-Айза: шахта Лоулор із підйомною установкою, шахта Еркгарт із копром, експериментальна гребля рудника та електростанція рудника. Їх звели з 1924 до близько 1963 року, а 25 лютого 2005 року внесли до Реєстру спадщини Квінсленду.

Джон Кемпбелл Майлз виявив свинцеві виходи в Маунт-Айза на початку 1923 року, і до кінця того року було зареєстровано 118 ділянок. Гірнича компанія Маунт-Айза Вільяма Генрі Корбоулда була зареєстрована в Новому Південному Уельсі в січні 1924 року, а до грудня 1925 року Mount Isa Mines викупила конкуруючі компанії. У червні 1927 року Russo-Asiatic Consolidated Company під головуванням Леслі Еркгарта взяла під контроль операції.

Шахти та копри носять імена перших років родовища: шахта Лоулора нагадує про Роберта Лоулора, власника ділянки Крістал площею 2,5 гектара в Топ-Кемпі, коли урядовий геолог ЕК Сент-Сміт обстежував цю місцевість у вересні 1923 року. Шахта Еркгарта названа на честь Леслі Еркгарта, голови Russo-Asiatic Consolidated, яка взяла під контроль Маунт-Айзу в червні 1927 року.

Чотири об'єкти розкидані на гірничому відводі Маунт-Айза: шахта Лоулор із підйомною установкою в Топ-Кемп, шахта Еркгарт із копровою надбудовою з міського боку хребта, а також дослідна гребля й електростанція. Це розсіяні промислові споруди, а не єдиний об'єкт відвідування, тож з'ясуйте доступ заздалегідь.

Американський інженер Чарльз Мітке спроєктував шахту Уркхарт для підйому руди й відкачування води, а окрема шахта Man and Supply призначалася для гірників і матеріалів. Проходку почали 1929 року, але шахта натрапила на підземний резервуар і так і не сягнула запланованої глибини.