Golden Gate Mining and Town Complex, Гірничодобувне поселення в Кройдоні, Квінсленд, Австралія

Комплекс Golden Gate Mining and Town розташований на Нормантон-роуд (Gulf Developmental Road) на північний захід від Кройдона і охоплює жилу Golden Gate, розроблену на довжині 2,5 кілометра, план містечка, знятий 1893 року, цвинтар Golden Gate, а також батарею та ціанідний завод Croydon Consols. Шахти, місця підйомних і насосних машин та рештки табору засвідчують видобуток кварцу з 1886 по 1922 рік.

Жилу Golden Gate вперше розробляли у 1886 році, але покинули у 1887 році; роботи відновили у 1891 році, і видобуток тривав до спаду у 1915 році. Містечко було обміряне у 1893 році, хоча будівлі існували ще до цього, а населення зменшувалося, доки його не покинули у 1922 році. Жила дала 483 000 унцій золота між 1886 і 1911 роками, більше третини всього родовища Кройдон.

Цвинтар з його дев'ятнадцятьма могилами відображає, як люди жили і працювали в цьому віддаленому золотодобувному регіоні північного Квінсленду. Місце поховання показує реальну людську ціну прагнення до багатства в такому ізольованому місці.

Комплекс тягнеться вздовж Нормантон-роуд (Галф-Дивелопментал-роуд), приблизно за 8 км на північний захід від Кройдона; серед решток — шахти, батарея й ціанідний завод Кройдон-Консолс та цвинтар Голден-Гейт. Ґрунт нерівний і не замощений, тож потрібні міцне взуття та вода; дев'ятнадцять могил цвинтаря найлегше відвідати.

Джеймс Роджерс, ірландець, який 1889 року прибув до Кройдона з Чартерс-Тауерс і згодом став мером, володів кількома шахтами на жилі Голден-Гейт і розбудовував їх. Державна субсидія на глибоке буріння, отримана 1894 року, виправдалася 1896 року, коли на глибині 120 футів знайшли 3800 унцій золота. Згодом англійська компанія купила шахту, а Роджерс залишив собі п'яту частину акцій.