Атертон, Плато в Квінсленді, Австралія

Атертон-Тейблленд це плато у Великому Вододільному хребті Квінсленду, з висотами від 600 до 900 метрів, що простягається на великій території. Воно поєднує різноманітні ландшафти, включаючи тропічні ліси, водно-болотні угіддя та водоспади, в регіоні, сформованому переважно сільським господарством і молочним виробництвом.

Джеймс Венчер Малліган очолив перше європейське дослідження цієї території 1875 року, його вели аборигенні провідники; шукаючи золото, він знайшов олово. Гербертон заснував Джон Ньюелл 19 квітня 1880 року, видобуток почався 9 травня, і містечко стало найбагатшим олов'яним полем Австралії. Джон Атертон оселився зі своєю худобою поблизу майбутнього міста, названого його іменем, 1879 року.

Назва вшановує Джона Атертона (1837–1913), який на початку європейського заселення приганяв у цей край стада худоби. Австралійці китайського походження, приваблені гірничим і лісозаготівельним бумом, зайнялися землеробством, одними з перших у Північному Квінсленді вирощували кукурудзу й збудували храм Хоу Ван, внесений 1992 року до Реєстру спадщини штату Квінсленд. Носії мов їдінджі та дірбал зберігають свою культуру й нині, попри примусові переселення після європейського заселення.

На плато ведуть чотири асфальтовані дороги: шосе Палмерстон від Іннісфейла до Мілла-Мілла, шосе Гілліс від Гордонвейла до Юнгабурри й Атертона, шосе Кеннеді від Кернса через Куранду до Маріби та Peninsula Developmental Road від Куктауна й Мосмана до Маріби. Автомобіль — найпрактичніший спосіб дістатися розкиданих визначних місць. Клімат має два сезони: вологий літній і сухий зимовий; зимові температури коливаються від 5 до 22 °C.

Гора Квінкан, шлаковий конус поблизу Янгабурри, сягає 170 метрів; її попіл і шлак видно в діючому кар'єрі на схилі. Кратер гори Гіпіпамі інший: один великий газовий вибух вибив граніт і викинув мало лави. На плато є чотири вулканічні форми.