Трікора, Гірська вершина в Папуа, Індонезія

Пунчак Трікора це вершина в хребті Судірман, частині гір Маоке в індонезійській провінції Папуа, що сягає близько 4 750 метрів над рівнем моря. Вершина вирізняється крутими вапняковими скелями та відкритими хребтами, які роблять рельєф значно складнішим, ніж інші гори на подібній висоті.

Вершини вперше досягли 21 лютого 1913 року учасники штурмової групи Третьої південно-новогвінейської експедиції: керівник Альфонс Франссен Хердерсхе, геолог Паул Франсуа Гюбрехт і зоолог Герард Мартінус Верстег. Експедиція тривала з вересня 1912 до квітня 1913 року, йшла маршрутом попередніх нідерландських загонів і досліджувала ґрунти, флору та фауну вище 2300 метрів. Її обоз налічував 241 особу, серед них солдати, носильники й даяки.

Дані, що живуть біля озера Хаббема, називають гору Еттіакуп. Назва Вільгельмінатоп ушановувала нідерландську королеву Вільгельміну до 1963 року, коли Індонезія перейменувала вершину на честь промови Сукарно «Трікора» у грудні 1961 року.

Звичайний підхід іде вздовж річки Норд, перейменованої 1910 року на річку Лоренц, що робило цю вершину доступнішою за інші засніжені піки Нідерландської Нової Гвінеї. Експедиції 1907 і 1909 років заснували табір Алкмар там, де річка стає несудноплавною, і звідти 1913 року вирушила штурмова група. На висоті слід готуватися до холодних ночей і раптових змін погоди.

1909 року льодовикова шапка сягала 4400 м; 1921 року Поль Гюбрехт, повернувшись на вершину, підкорену 1913 року, помітив, що за вісім років вона сильно відступила. До 1962 року вона повністю розтанула.