Ламінгтон, Стратовулкан у провінції Оро, Папуа Нова Гвінея

Гора Ламінгтон — андезитовий стратовулкан у провінції Оро, приблизно за 10 км на південний південний захід від Попондетти, що піднімається на 1680 м над прибережною рівниною на північ від хребта Оуен-Стенлі. Його вершина з лавовими куполами та залишками кратерів лежить на пологому основанні вулканокластичних відкладів, порізаних радіальними долинами; від прорваного кратера на північ тягнеться широка лавинна долина.

Вулкан пережив руйнівне виверження в 1951 році, яке знищило місто Хігатуру та навколишні райони. Це виверження було одним із найсмертоносніших у регіоні та спричинило масштабні зміни в місцевому ландшафті та людських поселеннях.

Назва гори вшановує Чарльза Кокран-Бейлі, 2-го барона Ламінгтона, губернатора Квінсленду з 1896 до 1901 року. До 1951 року місцеві жителі не мали жодних переказів про виверження й вважали цю вкриту лісом вершину згаслим вулканом, тож виверження почалося без попередження.

Купола лави на вершині, заввишки 570 м і об'ємом 1 км³, досі стоїть у розкритому кратері, а широка лавинна долина тягнеться від неї на північ. Доступ — з Попондетти, приблизно за 10 км на північ-північний схід. Вулкан спокійний після останнього виверження 1956 року, але схили круті, а ліс густий.

До 1951 року не було жодних записів про виверження, тож місцеві жителі вважали його згаслим вулканом. Перше історичне виверження 18 січня 1951 року знесло значну частину північного схилу. Лавовий купол, що з'явився згодом, досі лежить біля вершини.