Gareloi Volcano, Діючий вулкан на Алеутських островах, Аляска, США.

Вулкан Гарелой — це стратовулкан, що займає більшу частину острова Гарелой в Алеутських островах Аляски, приблизно за 2 026 км від Анкориджа. Його основа має розміри 10 на 8 км і містить два кратери: південний шириною 300 м з фумаролами, а північний закритий. Два невеликі льодовики простягаються на північний захід і південний схід.

Задокументована історія вивержень Гарелоя сягає щонайменше 1760 року: сталося щонайменше дванадцять вершининних вивержень з індексом вулканічної експлозивності від 1 до 3, зазвичай виверження з центрального жерла, за яким ішла вибухова фаза. У квітні 1929 року вздовж південної вершини відкрилася тріщина, де утворилися тринадцять кратерів; вона дала чотири потоки лави, андезитовий туф, вулканічне скло й червону шлаку, а з вершини зійшов лахар. Після 1929 року перше підтверджене виверження сталося 8 серпня 1980 року, коли попіл піднявся понад 10 668 м.

Острів Гарелой незаселений і входить до Національного морського заповідника дикої природи Аляски, яким керує Служба рибних ресурсів і дикої природи США. Назву острова й вулкана нанесли на карти 1741 року під час експедиції Вітуса Берінга, чиї кораблі буря віднесла до Алеутських островів. Для самого острова не зафіксовано ні поселення, ні місцевої традиції.

Відвідування вимагає організації чартерних рейсів або поїздок на човні з сусідніх поселень, оскільки регулярного транспорту не існує. Віддалене розташування та мінливі погодні умови вимагають підготовки та досвіду подорожей до ізольованих місць.

Два льодовики Гарелоя невеликі й тримаються північного заходу та південного сходу острова, але порода під ними зберігає слід відступу льодовика, що почався близько 10 000 років тому. Уламки зсувів на північному й східному схилах та три маси зсувних потоків біля берега допомогли геологам датувати споруду плейстоценом.