Yukon Island Main Site, Археологічна пам'ятка в боро Кенай-Пенінсула, Аляска, США.

Острів Юкон — лісистий острів у зовнішній частині затоки Качемак, завширшки близько 1,6 км і завдовжки 2,1 км, зі скелястим берегом, стрімкими еродованими урвищами та лісом із ситхинської ялини й тсуги, що сягає приблизно 150 м. Головна археологічна пам'ятка — велике черепашкове сміттєзвалище, основна ділянка острова Юкон, національна історична пам'ятка.

Головний черепашковий насип виявили 1924 року, коли ерозія оголила давні людські рештки. Фредерика де Лагуна досліджувала його в 1930-х і побудувала 1500-річну хронологію використання, яку пізніші дослідження здебільшого підтвердили. 1962 року пам'ятку оголосили Національною історичною пам'яткою, а 1966 року внесли до Національного реєстру. Обстеження 1976 року виявило ще п'ять насипів, один завглибшки 12 футів із радіовуглецевими датами 1100–1300 рр. н. е.

Назва острова походить від річки Юкон далеко на півночі, а не від місцевого слова дена'їна. Виявлення у 1924 році жіночих останків у розмиваному черепашковому насипі привернуло Фредеріку де Лагуну, чиї розкопки 1930-х років дали 1500-річну хронологію використання. Центр острова Юкон відкрився 1991 року на землі, розчищеній у 1970-х.

Острів Юкон лежить приблизно за 14 км на південь від Хомера, звідки для каякерів регулярно ходять водні таксі. Постійного населення на острові немає; відкритий 1991 року Yukon Island Center займає невелику розчищену ділянку й приймає групи з 50–60 осіб, маючи 24 спальні місця. Найближчий материк за приблизно 1,3 км, острів Хескет — за 650 м на південний захід, а острів Коен — за 900 м на північний схід.

Землетрус 1964 року спричинив осідання острова приблизно на 2 фути (60 сантиметрів), що викликало берегову ерозію, яка постійно оголює археологічні матеріали. Ця ерозія, як не дивно, допомогла дослідженням, виявивши артефакти та шари, які інакше залишалися б прихованими.