San Quintín Volcanic Field, Вулканічне поле в Баха-Каліфорнія, Мексика

Вулканічне поле Сан-Кінтін — це група з десяти або одинадцяти шлакових конусів уздовж тихоокеанського узбережжя Баха-Каліфорнія, у мілкій затоці. Конуси утворюють північну групу (Медіа Луна і Вудфорд), південну групу (Басу, Ріверолл, Кентон, Пікачо Віскаїно, Судоесте і Сеніса) та ізольовані комплекси Монте-Масо і Ісла-Сан-Мартін. Більшість комплексів мають добре збережений шлаковий конус і лавовий фартух, а на поверхні видно 42 еруптивні одиниці.

Виверження цього поля почалися в плейстоцені й завершилися близько 3000 років тому. Північні конуси Медіа-Луна і Вудфорд утворилися 126 000–90 000 років тому; південна група з Басу, Ріверолл, Кентон, Пікачо-Віскаїно, Судоесте і Сеніса формувалася протягом довшого невизначеного періоду. Лавові щити спершу росли як підводні вулкани, що піднялися як острови в мілкій затоці.

Конуси мають назви на честь постатей і місць регіону: Басу, Рівероль, Кентон, Пікачо Віскаїно, Судоесте, Сеніса, Медіа Луна, Вудфорд, Монте Мазо та Ісла-Сан-Мартін. До південних конусів, два з яких стоять у лагуні, дістаються човном із затоки, а Ісла-Сан-Мартін лежить в морі.

Конуси вишикувані вздовж тихоокеанського узбережжя приблизно за 200 км на південь від Енсенади; північної групи (Медіа-Луна, Вудфорд) і відокремлених Ісла-Сан-Мартін та Монте-Масо дістаються прибережною дорогою. Два конуси південної групи стоять у мілкій лагуні, їх видно з човна. Ґрунт — пухкий шлак і лавові покриви над понад кілометром незцементованих відкладів.

Поле є єдиним відомим місцем внутрішньоплитного мафічного лужного вулканізму на півострові Баха-Каліфорнія та єдиним джерелом перидотитових і гранулітових ксенолітів на півострові. Його магми утворилися частковим плавленням шпінелевого лерцоліту на незвично малих глибинах мантії; ксеноліти здебільшого шпінелевий лерцоліт, а останні 20 % становлять гарцбургіти, дуніти й піроксеніти.