Копан, Археологічна пам'ятка майя в Копан-Руїнас, Гондурас

Копан — це археологічна пам'ятка майя в долині Копан на заході Гондурасу, поблизу кордону з Гватемалою. Його ядро займає 0,6 км² і включає ступінчасту кам'яну споруду з широкою основою приблизно з восьми сходинок, підвищену платформу з прямокутними огорожами та високу різьблену стелу із зображенням обличчя з багатошаровим головним убором, вушними прикрасами, гребенем над головою та руками, зведеними на грудях.

Копан був заселений понад два тисячоліття, від раннього докласичного до посткласичного періоду, а найдавніша відома кам'яна архітектура датується приблизно IX століттям до н. е. Нова династія, що походила з Тікаля, була заснована 426 року н. е., і місто стало регіональною державою на півдні майя. 738 року його довгоправлячий цар Уашаклахуун Убаах К'авііль був захоплений і обезголовлений Как Тіліу Чан Йопаатом із Кірігуа, своїм колишнім васалом; після 17-річної перерви правителі протягом кількох десятиліть відновили будівництво монументів. Населення впало у VIII–IX століттях з можливо понад 20 000 до менш ніж 5000, а церемоніальний центр занедбали задовго до прибуття іспанців у XVI столітті.

Назва Копан засвідчена з XVI століття і може походити від науатльського слова copantl, що означає «міст». Стародавня назва, ймовірно, була Ошвітік, яку Лінда Шеле та Лупер переклали як «Три корені». Емблемний гліф цього місця читається як kuhul Xukpí ajaw, тому місто також називали Шукпі.

Прогулянка головною зоною займає близько трьох годин і передбачає нерівну місцевість з деякими крутими ділянками. Відвідувачам слід носити зручне взуття та брати воду, оскільки більша частина маршруту має мало тіні.

Під головним храмом лежить старіша споруда під назвою Розаліла, виявлена в 1989 році, яка досі зберігає сліди оригінальної червоної фарби з 571 року. Ці залишки фарби є винятковими для маянської археології, оскільки органічні пігменти рідко зберігаються століттями.