Естадіо Рікардо Сапрісса Айма, футбольний стадіон у Сан-Хуан-де-Тібасі, Коста-Рика

Естадіо Рікардо Сапрісса Айма — футбольний стадіон у Сан-Хуан-де-Тібас, кантон Тібас, провінція Сан-Хосе, з реальною місткістю 21 397 глядачів, другий за розміром футбольний стадіон Коста-Рики. Поле — натуральний газон, а трибуни піднімаються ярусами: нижній пояс червоних, жовтих і білих сидінь утворює напис «SAPRISSA», а над ним — два яруси темно-червоних сидінь під пласким дахом на сталевих фермах.

Рікардо Сапрісса шукав постійну ділянку з 1955 року, і клуб придбав кавову плантацію в Сан-Хуан-де-Тібасі 3 серпня 1965 року за ₡363 398,90. Сапрісса заклав перший камінь 12 жовтня 1966 року, а стадіон відкрили 27 серпня 1972 року матчем із рахунком 1:1 проти гватемальського «Комуникасьйонес»: Петер Сандоваль забив за гостей, а Едуардо Чаваррія зрівняв рахунок з пенальті.

Стадіон має прізвисько «Ла-Куева-дель-Монструо» (Печера монстра) від прізвиська «Депортіво Сапрісса» — «Ель-Монструо-Морадо», Фіолетовий монстр. Південна трибуна, найбільша з 4186 місцями, приймає найзапекліше угруповання вболівальників клубу — Ultra Morada. Трибуни стоять так близько до поля, що гравці-гості скаржилися на це, а футболісти збірної США назвали стадіон одним із найскладніших для гри.

Стадіон розташований у Сан-Хуан-де-Тібас на північ від центру Сан-Хосе, дістатися можна автобусом або автомобілем. Трибуни піднімаються близько до поля, а верхні яруси східної та західної сторін дають найширший огляд поля. У день матчу варто прийти рано, коли навколишні вулиці заповнюються вболівальниками.

У 2003 році ФІФА дозволила «Сапріссі» замінити природний газон на синтетичний, що зробило стадіон тоді єдиним у Латинській Америці з таким покриттям. У 2005 році він першим прийняв відбірковий матч чемпіонату світу на FieldTurf; у 2015 році клуб повернувся до природного газону. Алексі Лалас назвав його страшнішим за «Ацтеку».