Камінь Сонця, Скульптура в Національному музеї антропології, Мехіко, Мексика

Ацтекський сонячний камінь — це кругла плита з олівінового базальту діаметром 3,6 метра й товщиною 98 сантиметрів, вагою близько 24 590 кілограмів. Її шорстка сіро-коричнева поверхня вкрита концентричними кільцями низького рельєфу: центральне обличчя з широко розплющеними очима й відкритим ротом, вісім клиноподібних вістрів і зовнішня смуга маленьких квадратних комірок, у кожній з яких окрема фігура. Дві змії обвивають нижній край.

Камінь висікли за правління Монтесуми II, між 1502 і 1520 роками, на що вказує гліф його імені в центральному диску. Після завоювання його закопали на Сокало за наказом архієпископа Алонсо де Монтуфара. 17 грудня 1790 року його знову виявили під час ремонту собору Мехіко і 1964 року перевезли до Національного музею антропології.

Сучасну назву «Ацтекський календар» дав Антоніо де Леон-і-Гама після віднайдення 1790 року, але сама різьба фіксує календарні цикли Мексика: місяці по 20 днів, роки по 18 місяців і періоди по 52 роки. Можна розрізнити центральне обличчя та кільце малих квадратних комірок, у кожній з яких своя фігура.

Скульптура стоїть вертикально в залі Мексика на першому поверсі, де ви можете оглянути її з різних кутів. Менше відвідувачів збирається в цій залі вранці, що дозволяє спокійніше відвідування.

Центральне обличчя було спотворене кулями, які солдати армії США випустили по каменю, окупувавши Сокало під час американо-мексиканської війни, хоча англомовні джерела не знаходять доказів таких ушкоджень. Генерал Вінфілд Скотт розглядав можливість вивезти його до Вашингтона як воєнний трофей.