Roseland Plantation, історичне місце плантації у Фонсдейлі, Алабама, США

Роузленд Плантейшн — це зруйнований комплекс плантації на низькому пагорбі в кінці довгої під'їзної алеї у Фонсдейлі, Алабама. Головний будинок почався як будинок типу догтрот у 1835 році, а в середині 1850-х до його фасаду добудували велику двоповерхову частину в стилі грецького відродження. Будинок і більшість господарських споруд знесено через занедбаність; залишилися молочний охолоджувач і оригінальна зроблена з колод кухня.

Джеймс Гарріс Фіттс заснував Роузленд як плантацію площею 1200 акрів у регіоні Кейнбрейк округу Маринго наприкінці 1820-х років. Він був убитий звільненим наглядачем 16 липня 1832 року, залишивши вісімнадцятирічного сина Семюела Олстона Фіттса відповідальним. До 1860 року Семюел зробив плантацію успішною: майно оцінювалося в 95 000 доларів, а на ній працювало щонайменше 67 рабів. Місце було внесено до Національного реєстру історичних місць 20 січня 1994 року.

Назву Роузленд дав «суддя» Джеймс Гарріс Фіттс, який наприкінці 1820-х заснував плантацію площею 1200 акрів у регіоні Кейнбрейк округу Маренго. Прибудову в стилі грецького відродження середини 1850-х із cross-hall і довгим center-hall звели для його сина Семюела Олстона Фіттса, чиї статки 1860 року оцінювалися в 95 000 доларів і який використовував працю щонайменше 67 рабів. Маленький офіс у стилі грецького відродження, знаний як «аптека», слугував для видачі їм ліків; згодом його перенесли на територію Стердівант-Голл у Сельмі.

Ділянка лежить у кінці довгої під'їзної алеї на низькому пагорбі у Фонсдейлі, до неї ведуть місцеві дороги; територія заросла, а від головного будинку лишилося кілька стін. На місці збереглися оригінальна зроблена з колод кухня та молочний охолоджувач. У Стардівант-Голлі в Селмі, куди перенесли контору плантації та семимісну вбиральню 1850-х років, зберігаються ці споруди.

Офіс у стилі грецького відродження, відомий як «apothecary», де видавали ліки рабам плантації, перевезли на територію Sturdivant Hall у Сельмі, щоб зберегти. Семимісну вбиральню 1850-х років подарували тому самому музейному товариству 1979 року, але перевезли туди лише 2005 року.