Національний парк Десембарко-дель-Ґранма, Національний парк світової спадщини в провінції Гранма, Куба

Національний парк Десембарко-дель-Гранма охороняє західний край Сьєрра-Маестра в муніципалітетах Нікеро та Пілон, провінція Гранма. Його вапнякові морські тераси простягаються від 180 м нижче рівня моря до 360 м вище, налічуючи до 20 піднятих рівнів, найвищий — у Пунта-Ескалерета. Площа становить 32 576 га, з них 26 180 га суходолу і 6 396 га моря.

У грудні 1956 року тут висадилася група революціонерів, що ознаменувало початок збройної кампанії, яка призвела до кубинської революції. Парк названо на честь судна, яке привезло їх до цього узбережжя.

Христофор Колумб досяг цього берега в травні 1494 року під час другої подорожі й записав густонаселений край, який назвав індіанською провінцією Макака. Численні археологічні пам'ятки парку засвідчують ці поселення. Із другої половини XVI століття віддаленість і густі ліси зробили місцевість притулком для корсарів і піратів, зокрема Джона Гокінса та Генрі Моргана.

У парку немає поселень, крім Кабо-Крус і Алегрія-де-Піо, а джерела зазначають недоступність терас, тому доступ планують через Нікеро або Пілон. Теплий сухий клімат має середню температуру 26 °C і 300–1200 мм опадів на рік, а спека є головним обмеженням. Маяк Кабо-Крус, відкритий 5 травня 1871 року, слугує постійним орієнтиром на південному узбережжі.

Берегова лінія в межах парку містить одну з найкраще збережених послідовностей морських терас у Карибському басейні, утворених повільним підняттям землі протягом мільйонів років. Ці східчасті утворення видно з берега, і вони надають скелям шаруватого, майже архітектурного вигляду.