Pariacaca, гора в Центральних Андах, Перу

Паріакака — гора на межі Хуніна й Ліми в Центральних Андах, із загостреною вершиною ближче до центру та трохи нижчим округлим піком праворуч. Верхня половина вкрита снігом і льодом, розчленована темними скельними стінами, зокрема трикутним виступом одразу ліворуч від найвищої точки; нижче — сірі й бурі скелі та осипи з глибокими жолобами.

Паріакака був одним із найважливіших божеств Тауантінсую, а його святилище з'єднувалося з Пачакамаком і Куско інкським церемоніальним шляхом, частиною Капак Ньян. «Carta Annua» 1609 і 1611 років описує культові місця святилища: велику печеру Кучімачай, місце жертвоприношень і три малі камені. Шлях використовували й у колоніальну добу.

В андському світогляді Паріакака був одним із найважливіших божеств Тавантінсую; прочани йшли інкським шляхом від святилища Пачакамак поблизу Ліми до його жертовного місця. Рукопис з Уарочірі описує діяння богів і героїв цього сакрального простору. Річний лист 1609 року згадує велику печеру Кучімачай, місце жертвоприношень і три малі камені.

Сходження вимагають ретельної підготовки та досвіду перебування на великій висоті через складні умови на цій висоті. Найкращий сезон для сходжень — з квітня по жовтень, коли погода стабільніша для безпечних підйомів.

Назва мовою кечуа може походити від parya (червонуватий, мідь) і qaqa (скеля), а альтернативна назва Tullujuto означає, ймовірно, «купа кісток». Канадець Ніколас Роєр зник у цих горах 2004 року.