West Moncoeur Island, Природний заповідник на острівці в Бассовій протоці, Тасманія, Австралія

Західний Монко — гранітний острів площею 9,18 га у групі Родондо, на півночі Бассової протоки, приблизно за 14 км від Саут-Пойнт на півострові Вільсонс-Промонторі. Його берегова лінія порізана скелями та ущелинами, утвореними вітром і хвилями, а дві скельні формації відокремилися від основного острова, створивши навколо нього кам'яний бар'єр.

Лейтенант Джеймс Ґрант з HMS Lady Nelson побачив острів 9 грудня 1800 року під час першого плавання до Австралії та назвав його на честь капітана Монка з Королівського флоту. Група Родондо, до якої належить Західний Монко, довго залишалася майже невідвідуваною через важкодоступність; експедиція Джона Бечервейза провела перші тривалі дослідження, витративши понад тиждень на самому Родондо й лише оглянувши острови Монка. 6 грудня 1978 року острів оголосили природним заповідником.

Назва острова вшановує капітана Монка з Королівського флоту, якого згадав Джеймс Ґрант у грудні 1800 року під час першого плавання «Леді Нельсон» до австралійських вод. Групу Родондо довго ніхто не відвідував через важкодоступність; лише експедиція Джона Бечервейза провела перші тривалі дослідження, пробувши понад тиждень на Родондо, тоді як острови Монка оглянули лише побіжно.

Висадитися на острів практично неможливо: його оточує кільце гранітних скель і ущелин, а дві скельні формації вже відокремилися від нього. Через цю недоступність острови Родондо довго ніхто не відвідував; експедиція Джона Бечервейза досліджувала Родондо понад тиждень, а острови Монка лише оглянула з моря. Детальне вивчення стало можливим пізніше завдяки аеро- та космічній зйомці.

На острові є колонія австралійських морських котиків, де щороку народжується близько 250 дитинчат. Гранітний берег і сусідні рифи дають притулок також металевим сцинкам, а острів входить до Важливої орнітологічної території островів Вільсонс-Промонторі, визначеної BirdLife International через гніздових морських птахів.