White Chuck Glacier, Льодовик у національному лісі Маунт-Бейкер-Снокволмі, Вашингтон, США.

Льодовик Вайт-Чак це льодовик, що відступає, у національному лісі Маунт-Бейкер-Снокволмі, який тягнеться через крутий рельєф поблизу піку Глейшер. Талі води утворили кілька невеликих озер перед кінцем льодовика, що свідчить про його значний відступ.

Льодовик Вайт-Чак помітно відступив від кінця Малого льодовикового періоду. Приблизно з 1850 до 1930 року він тоншав, а близько 1940 року почався швидкий відступ. 1955 року льодовик мав три окремі язики; до 2005 року його північний язик зник.

Назва льодовика походить від гори Вайт-Чак і долини річки Вайт-Чак під нею. Відступ льодовика залишив кілька малих прильодовикових озер біля краю льоду, а гребінь від піків Кололо досі відділяє його від льодовика Вайт-Рівер. Мандрівники в пустелі Глейшер-Пік проходять повз ці утворення на підходах до вершини.

Льодовик лежить у Glacier Peak Wilderness, за 3,5 милі (5,6 км) на південь від Glacier Peak, і дістатися до нього можна лише пішки через басейн Вайт-Чак; жодна дорога чи споруда не сягає льоду. Підхід — багатоденна подорож у дикій місцевості: усе принесене треба винести назад і самому шукати шлях на крутому засніженому схилі. Гребінь від Кололо-Пікс відділяє його від льодовика Вайт-Рівер.

Між 1958 і 2005 роками льодовик втратив понад половину своєї площі, а до 2005 року його північний край зник. Від White River Glacier його відділяє лише гребінь від Kololo Peaks, тож обидва льодовики майже торкаються, але не зливаються.