Скеля Ель Капітан, Скельне утворення в окрузі Маріпоза, США

Ель-Капітан — це гранітна стіна в національному парку Йосеміті, яка піднімається приблизно на 914 метрів (3000 футів) над дном долини. Поверхня тягнеться більше ніж на кілометр у ширину і має майже вертикальну поверхню з тріщинами, краями та гладкими ділянками полірованого граніту.

Загін Маріпоза назвав скелю Ель-Капітан у 1851 році, вважаючи це вільним іспанським перекладом мівокського слова Тутоканула, яке Лафайєт Баннелл записав як «скельний вождь». Воррен Гардінг, Вейн Меррі та Джордж Вітмор піднялися маршрутом Ніс у 1958 році за 47 днів, використовуючи сталі мотузки й гаки; команда Рояла Роббінса 1960 року здійснила перше безперервне сходження.

Команди скелелазів з усього світу збираються тут, щоб випробувати себе на вертикальних стінах, а їхні намети біля основи утворюють тимчасову спільноту шукачів пригод. Часто можна побачити глядачів з біноклями, які відслідковують крихітні фігурки на скельній поверхні з дна долини, коментуючи їхній прогрес.

Похід до вершини займає цілий день і вимагає раннього початку, оскільки підйом довгий і крутий. Найкращий час для відвідування — з весни до осені, коли стежки вільні від снігу, а температура залишається комфортною.

Гранітна стіна розділена виступом між південно-західною та південно-східною сторонами; маршрут The Nose іде цією лінією. Воррен Гардінг, Вейн Меррі та Джордж Вітмор піднялися ним 1958 року за 47 днів, використовуючи фіксовані мотузки й табори. Лінн Гілл 1993 року пройшла The Nose вільно, сказавши: «It goes, boys».