El Dorado Canyon, Каньйон в окрузі Кларк, Невада, США

Ельдорадо-Каньйон — це природна долина з крутими скелястими стінами, що тягнеться на значну відстань і утворює природні стежки. Вони ведуть до причалу Нельсона на річці Колорадо, а різні рівні та заглиблення формують ландшафт.

Розвідка в каньйоні Ельдорадо тривала вже 1857 року, коли капітан Джордж Алонзо Джонсон дав каньйону назву; срібні, золоті та мідні жили виявили Джон Мосс та інші, і у квітні 1861 року про це стало відомо. Пароплави Джонсона постачали копальні дешевше, ніж вози через пустелю Мохаве, і тієї осені гірники прибули до Колорадського гірничого району. Виникли табори Сан-Хуан, Альтарас, Луїсвілл і Лакі-Джим, а Кемп-Ельдорадо охороняв гирло з 1867 по 1869 рік.

Назва каньйону походить від капітана пароплава Джорджа Алонзо Джонсона, який назвав його 1857 року. Шахта Течаттікап, одна з найстаріших і найпродуктивніших у каньйоні, розташована посередині та пропонує екскурсії. Місто Нельсон лежить у верхній течії, поблизу місця раннього табору Сан-Хуан.

Доступ здійснюється через ґрунтові дороги, які вимагають позашляховиків і можуть ускладнити водіння. Відвідувачам слід взяти з собою достатньо води, оскільки спека в пустелі сильна, а тіні мало.

У каньйоні збереглися залишки товчільних млинів 1800-х років, які використовувалися для обробки дорогоцінних металів і які видно й сьогодні. Ці промислові рештки відкривають вікно в гірничі технології минулих часів.