The Narrows, Щілинний каньйон у національному парку Зайон, округ Вашингтон, штат Юта, США

The Narrows — найвужча ділянка каньйону Зайон, щілина, яку Північна притока річки Вірджин вирізала в навахському пісковику. На більшій частині 5,8 км між Біг-Спрінг і гирлом Нароуз річка тече від стіни до стіни між вертикальними скелями, що стоять за 12–30 метрів одна від одної. Порода гладка й відшліфована водою, зі смугами бежевого, оранжевого, коричневого й темно-червоного кольорів, жолобчастими колонами та нависами.

У листопаді 1858 року Нефай Джонсон, якого вів пайют, імовірно, став першим євроамериканцем, хто побачив The Narrows. 1872 року геолог Гроув Карл Гілберт спустився каньйоном і назвав його під час експедиції Вілера, проїхавши верхи від озера Навахо до Спрінгдейла. Від 1919 року, коли Зайон став національним парком, відвідувачів водили верхи каньйоном до 1960-х, а наскрізний похід набув популярності з кінця 1960-х.

Назву «The Narrows» 1872 року дав геолог Гроув Карл Ґілберт під час експедиції Вілера, коли його загін проїхав верхи від озера Навахо через ущелину до Спрінгдейла. Пайюти й досі зрідка приходять до парку з релігійних причин і по рідкісні рослини. Ділянку Волл-стріт за каньйоном Ордервілл названо за стрімкі скельні стіни.

Відвідувачі повинні брести через річкову воду і мають взяти спеціальне водне взуття та палиці для безпечного проходу. Умови змінюються залежно від сезонів і погодних умов, тому планування заздалегідь допомагає забезпечити як безпеку, так і комфорт під час походу.

Пісковик Навахо в каньйоні м'який і пористий, а твердіший шар Каєнта під ним перешкоджає подальшій ерозії дна. Дощова та тала вода просочується крізь пісковик до Каєнти й виходить збоку біля підніжжя стін як лужні джерела з розчиненим кальцієм, залишаючи туфові відклади вздовж берега.