Canyon Diablo, Місце залізного метеорита в окрузі Коконіно, Арізона

Метеорит Каньйон-Діабло — це назва численних уламків астероїда діаметром близько 50 м (160 футів), який врізався в Арізону приблизно 50 000 років тому й утворив Метеоритний кратер, також званий кратером Беррінджера. Уламки є залізними октаедритами, від темно-сірого до майже чорного кольору з іржаво-оранжевими та червонувато-коричневими плямами; найбільший знайдений зразок, метеорит Голсінгер, важить 639 кілограмів (1409 фунтів).

Фрагменти отримали назву 1891 року за поштою Каньйон-Діабло, що лежить приблизно за 4 км на захід від кратера Метеор. Походження кратера обговорювали з кінця XIX століття до початку 1930-х років, доки роботи Деніела М. Беррінджера, Ф. Р. Моултона й Гарві Гарлоу Нінінгера не підтвердили ударну теорію. 1953 року Клер Кемерон Паттерсон виміряв ізотопи свинцю в цих зразках і визначив вік Землі у 4,550 мільярда років ± 70 мільйонів.

Назву Canyon Diablo дали 1891 року за домовленістю на честь найближчого поштового відділення, а не кратера; справжній каньйон лежить приблизно за 4 кілометри на захід від кратера, у найзахіднішій частині поля розсіювання. Доісторичні індіанці знали й використовували ці залізні уламки задовго до того, як науковці почали збирати їх у XIX столітті.

Метеорит Голсінгер, найбільший коли-небудь знайдений фрагмент вагою 639 кг, виставлений у Центрі відвідувачів Метеоритного кратера на його краю. Кратер лежить біля міжштатної автостради I-40 на схід від Флагстаффа, і більшість фрагментів збирали саме по краю. Місцевість відкрита, вітряна й висока; кратер оглядають з краю, спускатися в нього не можна.

Троїліт із зразків Каньйон-Діабло є міжнародним еталоном для співвідношень ізотопів сірки. Метеорит також дав перші відкриття лонсдейліту, муасаніту, гаксоніту й криновіту, а деякі зразки містять троїліт-графітові конкреції з дрібними алмазами.