Гімалайські субтропічні соснові ліси, Екорегіон субтропічного соснового лісу в нижніх Гімалаях, Індія

Гімалайські субтропічні соснові ліси утворюють 3000-кілометровий пояс посухостійких лісів Pinus roxburghii уздовж нижніх Гімалаїв, від Пенджабу в Пакистані через Азад Кашмір, Джамму і Кашмір, Хімачал-Прадеш, Уттаракханд і Сіккім до Непалу й Бутану. Дерева ростуть на товстому трав'яному покриві з Arundinella setosa, Imperata cylindrica і Themeda anathera; регулярні пожежі не дають розвинутися чагарниковому ярусу. Ліс переважно займає південні схили, між приблизно 1000 і 2000 м у хребтах Сівалік і Хімачал.

Сосновий покрив екорегіону формується частими пожежами, які перешкоджають росту чагарників і залишають трав'яний покрив з Arundinella setosa, когонової трави та Themeda anathera. Ліс розділений глибокою ущелиною Калі Гандакі в Непалі: на захід від неї ліс сухіший, на схід — вологіший і густіший через мусонні дощі з Бенгальської затоки. Понад половину площі вирубано або деградовано, найпомітніше в центральному та східному Непалі, де його вирубали під терасове землеробство.

Ліс формує вогонь: часті пожежі не дають утворитися чагарниковому ярусу, тому під соснами росте густа трава з Arundinella setosa, Imperata cylindrica і Themeda anathera. У центральному й східному Непалі значну частину соснового лісу вирубали під терасове землеробство.

Ліс тягнеться приблизно на 3000 км уздовж нижнього Гімалаю, від пакистанського Пенджабу через Азад Кашмір, Джамму і Кашмір, Хімачал-Прадеш, Уттаракханд і Сіккім до Непалу й Бутану. Насадження ростуть переважно на південних схилах висотою 1000–2000 м, як у районах Кангра й Уна в Хімачал-Прадеші. Глибока ущелина Калі-Гандакі в Непалі ділить екорегіон: на заході сухіше, на сході вологіше й густіше.

Ліс розділяє не гірський хребет, а глибока ущелина Калі-Гандакі в Непалі. На захід від ущелини сосновий ліс трохи сухіший; на схід мусонні дощі з Бенгальської затоки роблять його вологішим і густішим.