Trashigang Dzong, Фортеця-дзонг у Трашіганзі, район Трашіганг, Бутан

Трашіганг Дзонг — це фортеця з білими стінами та червоною смугою під верхнім рівнем, розташована на виступі з крутими скелями з трьох боків над річками Дрангме Чху та Гамрі Чху. Її багатоярусні дахи золотисто-жовті, з центральною вежею, увінчаною ступінчастим шпилем, і меншою подібною вежею ліворуч. Ряди темних прямокутних вікон, деякі з виступаючими дерев'яними рамами, обрамляють стіни.

Зведена 1659 року за наказом Нгаванга Намг'яла, який послав Чог'яла Мінджура Темпу підкорити місцевих вождів і спорудити фортецю над річками Дрангме Чу та Гамрі Чу. Ґ'ялсе Тендзін Рабґ'є розширив її між 1680 і 1694 роками, а Дзонгпон Допола — 1936 року. Після китайсько-індійської війни 1962 року індійські вояки здали гвинтівки до арсеналу, де вони й досі.

Назву дзонга — «Фортеця сприятливого пагорба» — дано під час освячення Дуджомом Джігдралом Єше Дордже. Щороку тут відбувається чотириденний фестиваль Ташіганг Цечу, який щодня відвідують близько 1500 людей. Під час реставрації духовенство перевели до школи в Самкхар Гевоґ, приблизно за 10 км.

Дзонг стоїть на скельному виступі з урвищами з трьох боків, над річками Дрангме Чху та Гамрі Чху. Під час реставрації адміністративні офіси перенесли до Trashigang Middle Secondary School, а ченців — до школи в Samkhar Gewog, приблизно за 10 км. Тшечу в Трашігангу відвідують близько 1500 людей щодня протягом чотирьох днів.

Після китайсько-індійської війни 1962 року Бутан дозволив індійським солдатам повертатися додому через східний Бутан, але вони мали здати гвинтівки до зброярні дзонгу й далі йти без зброї. Ці гвинтівки зберігаються в дзонгу донині.