Skálafjørður, Фіорд на острові Ейстурой, Фарерські острови

Скалафйордур — найдовший фіорд Фарерських островів: він тягнеться на 14,5 км островом Ейстурой від села Скалафйордур до місця, де між Рактангі та Тофтір зливається з Тангафйордуром. Його ширина 1,0–1,3 км, біля входу між Стрендуром і Салтнесом він звужується до 650 м, а поблизу Рунавіка і Сьолдарфйордура сягає близько −70 м.

Під час британської окупації Фарерських островів у Другій світовій війні фіорд слугував природною військово-морською базою. Важкі корабельні гармати охороняли вхід біля Неса, зенітна батарея захищала від німецьких повітряних нальотів, а сталеву сітку можна було натягнути на вході проти підводних човнів. Чотири нафтові цистерни, збудовані британцями, досі стоять біля лісочка Viðarlundin í Søldarfirði в Сьолдарфйордурі.

Назва Skála походить від фарерського skáli, що означає «зал», «збірний зал» або «відокремлена хатина». Південна ділянка біля Рунавіка має данську назву Kongshavn, Королівська гавань, через захищену якірну стоянку. Від 2017 року пляж села Скалафйордур, яке до 2019 року звалося Скалаботнур, є єдиною офіційно визнаною бухтою грінд для полювання на китів.

Уздовж обох берегів проходять національні дороги, що з'єднують села; відкритий у грудні 2020 року Eysturoyartunnilin сполучає Рунавік і Стрендур із Торсгавном, скорочуючи шлях із 55 до 17 км. Три в'їзди сходяться на підводному кільці за 72,6 м нижче рівня моря. Між Рунавіком і Стрендуром тунель скорочує дорогу з 26 до 5,2 км. До 2003 року курсував пором до Торсгавна, Тофтіра і Стрендура.

Eysturoyartunnilin, відкритий у грудні 2020 року, проходить під фіордом і сягає 72,6 метра нижче рівня моря, де розташоване підводне кільце. Він скоротив відстань між Runavík і Strendur з 26 до 5,2 кілометра, а між обома селищами та Торсгавном — з 55 до 17 кілометрів.