Fort Grey, Історичний форт у Сент-Пітер, Гернсі.

Форт-Грей стоїть як побілена вежа Мартелло на приливному острівці в затоці Роквейн, з'єднана з материком підвищеною дамбою, з гранітною конструкцією та характерними похилими стінами, типовими для архітектури берегової оборони початку XIX століття.

На скелі стояв невеликий форт, імовірно збудований у пізньому Середньовіччі; у 1620-х роках його використовувала міліція, але він не міг витримати штурму. Теперішню білу вежу звів 1804 року під час наполеонівських воєн місцевий будівничий Томас Генрі з Кло-дю-Валь; її назвали на честь Чарльза Грея, 1-го графа Грея, губернатора Гернсі в 1797–1807 роках. 1891 року Військове міністерство продало форт Штатам Гернсі за 185 фунтів; за німецької окупації він мав назву Widerstandsnest Grauer Turm і був озброєний 3,7-см протитанковою гарматою Pak 36 та кулеметами.

Скеля під вежею — це Шато-де-Рокен, ґернсійською Шате де Роккуан. У XVI столітті казали, що там відбувалися шабаші місцевих відьом; 1617 року повідомлялося, що місцева дівчина Ізабель Беке зустріла там диявола, а Марі де Кале з Сент-Мартіна було засуджено за належність до ковену й спалено на вогнищі 17 жовтня 1617 року.

До форту Грей ведуть апарель із затоки Рокен, яку заливає під час припливу, тож відвідувати краще у відлив. У вежі діє музей корабельних аварій із речами, піднятими з MV Prosperity та Elwood Mead, і гарматою з HMS Boreas, націленою на скелі Ганойс. Форт і апарель внесено до списку пам'яток (PM238) 26 березня 1938 року.

Військове міністерство продало Форт-Грей Штатам Гернсі у 1891 році за 185 фунтів. Під час німецької окупації його перейменували на Widerstandsnest Grauer Turm і озброїли мобільною 3,7-см протитанковою гарматою Pak 36 та кулеметами. Гармата з HMS Boreas у музеї вказує на скелі Ганойс, де Boreas затонув 1807 року разом із капітаном і щонайменше половиною екіпажу.