Піко-Базіле, Вулкан у Північному Біоко, Екваторіальна Гвінея

Піко-Басіле це вулканічна гора, що піднімається на 3011 метрів над рівнем моря на острові Біоко, і є найвищою вершиною трьох щитових вулканів, що перекриваються. Схили гори пологі, що типово для щитових вулканів, складених застиглими потоками базальтової лави.

Остання задокументована вулканічна активність гори була зафіксована в 1923 році, після попередніх вивержень у 1898 та 1903 роках. Ці виверження походили з отворів уздовж південно-східного схилу і демонструють активність протягом приблизно двох десятиліть.

Народ бубі, що розмовляє банту, оселився на Біоко в середині першого тисячоліття до н. е., переправившись із материка. Стара назва гори, Піко-де-Санта-Ісабель, походить від того, як 1472 року португальський мореплавець Фернан ду По побачив острів. Біокоський спейропс, птах, що живе лише на високогір'ї вулкана, пов'язаний з ізоляцією острова.

На вершині стоять передавачі RTVGE та мікрохвильові ретранслятори, тож найвища точка — це діючий об'єкт, а не відкритий оглядовий майданчик. Гора лежить близько до Малабо і входить до національного парку Піко-Базіле, створеного у квітні 2000 року. Межа між Біоко-Норте і Біоко-Сур проходить поблизу вершини, верхні схили вкриті лісом, а підніжжя гори ховається за деревами.

У ясні дні з вершини можна побачити гору Камерун на північному сході, хоча вона розташована в іншій країні. Цей вид підкреслює, наскільки близькими є вулканічні ландшафти цього регіону.