Gunung Leuser, Гірська вершина в провінції Ачех, Індонезія

Лейзер — найнижча з трьох вершин гірського хребта Лейзер, невулканічного піднятого утворення в провінції Ачех на Суматрі, у національному парку Гунунг-Лейзер. Його західний схил стрімко спадає до західного узбережжя, а східний підхід піднімається крізь густий тропічний ліс. Вершина сягає 3119 метрів, її відносна висота — 107 метрів.

Територія навколо Лейзера вперше була взята під охорону в 1930-х роках під нідерландським колоніальним правлінням як заповідник дикої природи. Після здобуття Індонезією незалежності він поступово розширився до національного парку, ставши однією з найбільших охоронюваних лісових зон у Південно-Східній Азії.

Назви Лосер і Леусер походять з мови гайо: los означає «мертвий», а одне джерело подає Леусер як «місце, куди йдуть помирати тварини». Колоніальна оповідь розповідає, що нідерландський офіцер на піку Лосер випадково застрелив свого товариша на полюванні, і слово los, яке вживали носильники, закріпилося за гірським пасмом.

Букіт-Лаванг, невелике село на краю національного парку, є найпоширенішою відправною точкою для походів у цьому районі. Для входу в парк потрібен місцевий гід, а через вологі лісові умови необхідні відповідне взуття та дощовий одяг.

Назва Лейзер, за однією з версій, походить від ґайського вислову «місце, куди йдуть помирати тварини»; місцевий переказ виводить її від слова los, ґайською «мертвий», після того як нідерландський офіцер випадково застрелив свого товариша на полюванні в горах. Туристи зазвичай обирають гору Лозер, вищу й доступнішу за Лейзер.