Григоріанська вежа, Астрономічна вежа у Ватикані

Григоріанська вежа — квадратна у плані вежа, зведена Оттавіано Маскеріно між 1578 і 1580 роками над Галереєю карт, там де Вілла Бельведер з'єднується з Апостольським палацом. Вона має два поверхи й проміжний мезонін; на першому розташована зала меридіана, спершу відкрита лоджія, арки якої наказав замурувати папа Урбан VIII. Стіни вкриті фресками Помаранчо та Маттеїно да Сієна.

Вежа була побудована між 1578 і 1580 роками архітектором Оттавіано Маскеріно для підтримки астрономічних досліджень для впровадження реформи григоріанського календаря. Пізніше за Папи Урбана VIII лоджія була перетворена на спостережний майданчик, а будівля розширена.

Зала завдячує назвою білій мармуровій меридіанній лінії, прокладеній на підлозі папським космографом Іньяціо Данті для реформи календаря; вона йде з півночі на південь і слугувала для вимірювання полуденної висоти сонця. Анемоскоп, прикріплений Данті до стелі для вимірювання сили й напрямку вітрів, незабаром перестав працювати. Стіни прикрашають фрески Помaранчо та Маттеїно да Сієна, а зала була першою римською резиденцією королеви Христини Шведської.

Доступ здійснюється через Музеї Ватикану, і відвідувачі повинні очікувати середньої або високої відвідуваності, особливо в тепліші місяці. Кімнати з'єднані вузькими сходами та кількома сходинками, що може бути складним для людей з обмеженою рухливістю.

Меридіанна лінія в однойменній залі — це пряма смуга білого мармуру, вмурована в підлогу паралельно осі північ-південь, яку створив папський космограф Іньяціо Данті для вимірювання висоти сонця опівдні за сезонами. У залі також висів під стелею анемоскоп, що міряв силу й напрям вітрів; його механізм був настільки делікатний, що незабаром перестав працювати.