Seekogel, Гірська вершина в групі Каунерграт, Ецтальські Альпи, Австрія

Зеекогель — вершина висотою 3357 м на хребті Каунерграт в Ецтальських Альпах у Тіролі, найстрімкіша вершина цього пасма. Це розірваний сніговий гребінь зі стрімкими стінами на північ і південь, що відгалужується на схід від головного хребта між Ватцешпітце та Ростіцкогелем. На північ від вершини лежить Зекарлесфернер, на схід — Ріффльзеє; зі сходу й заходу вершина видається зубцем, з півночі й півдня — широкою стіною.

Звичайний маршрут сходження, який був і шляхом перших підкорювачів, веде через Schneidiges Wandl (2893 м), південну стіну та східний гребінь (UIAA III). Західний гребінь (UIAA IV) уперше пройшли під час спуску Інгенуїн Гехенблайкнер і Ф. Гарпф у 1903 році. Удар блискавки 1975 року зруйнував одну з гострих веж західного гребеня, яку тепер обходять складним траверсом південним схилом.

Назва Зеекогель походить від льодовика Зекарлесфернер на північ від вершини та озера Ріффльзее на сході, за якими орієнтуються альпіністи. Західний гребінь уперше пройшли зі спуском 1903 року Інґенуїн Гехенблайкнер і Ф. Гарпф, і його досі вважають одним із найкрасивіших гранітних гребенів Тіролю.

Сходження краще здійснювати за стабільної погоди, оскільки умови на високих висотах можуть швидко змінюватися та впливати на видимість. Міцні туристичні черевики та водонепроникний одяг необхідні, адже рельєф стає дедалі кам'янистішим і відкритішим ближче до вершини.

Західний гребінь (UIAA IV) вважається одним із найкрасивіших гребенів первинних порід Тіролю; Інгенуїн Гехенблайкнер і Ф. Гарпф уперше пройшли його 1903 року, спускаючись. Удар блискавки 1975 року зруйнував одну з гострих веж, яку тепер обходять складним траверсом південним схилом.