Штрудльгофські сходи, Зовнішні сходи в Альзергрунді, Відень, Австрія

Strudlhofstiege — це зовнішні сходи в віденському районі Альзергрунд, збудовані з маннерсдорфського вапняку, що долають перепад висот між верхньою та нижньою частинами вулиці Strudlhofgasse. Нижня частина симетрична: два дзеркальні вигнуті марші обрамляють заглиблену нішу, де різьблена маска-обличчя вивергає воду в нижню чашу, а риб'яча паща живить верхню. Вище чергуються сходи й пандуси, обабіч яких — пофарбовані в зелений металічні поручні та канделябри з лампами у формі конвалії.

Сходи відкрили в 1910 році, і їх спроєктував архітектор Теодор Йоганн Єгер. Їх назвали на честь Петера Струделя, який заснував художню школу на цьому місці в 1688 році.

Сходи стали відомими завдяки роману Гайміто фон Додерера 1951 року, де вони є центральним елементом розповіді. З того часу це місце стало культурним центром району.

Сходи з'єднують верхню частину Штрудльгофгасе, що відходить від Верінгер-штрассе, з її нижньою ділянкою біля Ліхтенштайн-штрассе на рівні палацу Ліхтенштайн. Унизу два симетричні вигнуті марші оточують фонтани; вище чергуються сходи й пандуси, тож краєвиди постійно змінюються. Просто неба тут також відбуваються концерти в межах Woche der Wiener Chöre.

Зелене фарбування поручнів і канделябрів нагадує поручні Штадтбану Отто Вагнера; первісний варіант був синім. До реставрації 2008/2009 років замість нинішніх світильників, що відповідають первісному стану, стояли кулі з молочного скла.